любов і спільні спогади

Коваленко Тетяна

У спогадах ти, немов вітрець весняний,

Летиш крізь ліс, де цвіте малина.

Сміх наш дзвенить, як звуки гуслярів,

У кожній ноте — спогад незабутній.

Руки в твоїх — відданість безмірна,

Мрії видаються такими світлими,

Разом ми йдемо, де зорі більш яскраві,

У кожнім кроці — любов незгасима.

Шевчук Іван

Коли я згадую, як ми танцювали,

Під світлом місяця, в обіймах ночі,

Твій голос співає, немає жодної мали,

В нашій історії — море емоцій.

Спогадів мозаїка, кому червоні,

Квіти любові розцвітають знову.

Ти — мій промінь, ти — мої сонечка,

Разом ми обрамляємо тернисті стежки.

Левченко Оксана

Парами у парку прогулялися вдвох,

Пісні шепотіли мрії прості,

Словами заплуталися, наче вдвох,

Твої очі — як зірки у небі.

Ті дні, коли радість на вустах цвіла,

І сміх, і сльози — все разом дихає.

Спільні спогади нам снігом завіяла,

Ти — моє щастя, любов незвична.

Гончаренко Петро

Прощальні вечори, немов відлига,

Квіти, насіння мрій вундеркінда.

Ти, як свіжий вітер, вчорашніх спогадів,

У серці грієш, чуттєва весна.

З витоками часу, твої сліди зберіг,

Разом писали ми сазу до зір.

Спогадами грієм широкий наш світ,

Де разом ми навік, у часі — в політ.

Жуковська Марія

Знаю, де ти в оселі мрій,

Серед зірок я тебе зустріну,

У спогадах тих, що теплом вгощають,

Згадую лютий, де ще ми вдвох.

Твоїм дотиком серце завмирає,

Надією сплітаємо свою долю.

У світлі любові, що нас обіймає,

Спогади власні — тихі, прості.

Савченко Сергій

Закохані мрії в ручках сосен,

Згадаю дні, коли світ був тиха.

Вибір з нас — це шепіт захоплень,

Кожна секунда — наш доторк, безмежна.

Широкий небосхил, куди сивокрилі,

Словами тепла загорнуті в рази.

Дай мені руку, і разом в мандрівку,

В спогадах стежки ведуть до весни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *