любов і спільні спогади
Коваленко Тетяна
У спогадах ти, немов вітрець весняний,
Летиш крізь ліс, де цвіте малина.
Сміх наш дзвенить, як звуки гуслярів,
У кожній ноте — спогад незабутній.
Руки в твоїх — відданість безмірна,
Мрії видаються такими світлими,
Разом ми йдемо, де зорі більш яскраві,
У кожнім кроці — любов незгасима.
Шевчук Іван
Коли я згадую, як ми танцювали,
Під світлом місяця, в обіймах ночі,
Твій голос співає, немає жодної мали,
В нашій історії — море емоцій.
Спогадів мозаїка, кому червоні,
Квіти любові розцвітають знову.
Ти — мій промінь, ти — мої сонечка,
Разом ми обрамляємо тернисті стежки.
Левченко Оксана
Парами у парку прогулялися вдвох,
Пісні шепотіли мрії прості,
Словами заплуталися, наче вдвох,
Твої очі — як зірки у небі.
Ті дні, коли радість на вустах цвіла,
І сміх, і сльози — все разом дихає.
Спільні спогади нам снігом завіяла,
Ти — моє щастя, любов незвична.
Гончаренко Петро
Прощальні вечори, немов відлига,
Квіти, насіння мрій вундеркінда.
Ти, як свіжий вітер, вчорашніх спогадів,
У серці грієш, чуттєва весна.
З витоками часу, твої сліди зберіг,
Разом писали ми сазу до зір.
Спогадами грієм широкий наш світ,
Де разом ми навік, у часі — в політ.
Жуковська Марія
Знаю, де ти в оселі мрій,
Серед зірок я тебе зустріну,
У спогадах тих, що теплом вгощають,
Згадую лютий, де ще ми вдвох.
Твоїм дотиком серце завмирає,
Надією сплітаємо свою долю.
У світлі любові, що нас обіймає,
Спогади власні — тихі, прості.
Савченко Сергій
Закохані мрії в ручках сосен,
Згадаю дні, коли світ був тиха.
Вибір з нас — це шепіт захоплень,
Кожна секунда — наш доторк, безмежна.
Широкий небосхил, куди сивокрилі,
Словами тепла загорнуті в рази.
Дай мені руку, і разом в мандрівку,
В спогадах стежки ведуть до весни.